Соняшниковий Шрот: Експортний Потенціал України У 2024 Році
Введення нових регуляторних вимог на імпорт у країнах-споживачах. Морський транспорт - Через порти Чорного моря (Одеса, Чорноморськ, Південний) - Альтернативні маршрути через порти Румунії та Польщі - Частка у загальному експорті: Купити сою з України 70% Україна продовжує працювати над розширенням експортних маршрутів, зокрема через європейські транспортні коридори.
Конкуренція з іншими експортерами, такими як Туреччина та Казахстан. У 2024 році Україна продовжує нарощувати експортні поставки соєвого шроту, незважаючи на виклики у сфері логістики та конкуренцію на світовому ринку. Європейські країни також стабільно закуповують великі обсяги продукту для харчової промисловості та виробництва біопалива.
- Залізничний транспорт: використовується для поставок у країни ЄС, зокрема Польщу, Німеччину та Італію. Соєвий шрот є одним із ключових продуктів українського аграрного експорту, який широко використовується у тваринництві та кормовій промисловості.
- Близький Схід та Африка – Єгипет, Саудівська Аравія, Алжир та Марокко активно імпортують шрот через потребу в альтернативних джерелах білка. Високий врожай пшениці в Україні сприяє стабільному виробництву борошна. - Логістичні витрати – через геополітичні виклики Україна активно використовує альтернативні маршрути через порти Румунії та Польщі.
- Попит на білкові корми у світі – зростання споживання м'яса та молока сприяє підвищенню попиту на корми. Очікується, що у 2024 році будуть покращені можливості перевезення через залізничні переходи та альтернативні порти. - Конкуренція з соєвим шротом – хоча соєвий шрот має вищу поживну цінність, соняшниковий залишається привабливим через нижчу вартість.
Середні ціни на борошно у 2024 році виглядають так: Європа залишається основним ринком збуту українського рапсового шроту, оскільки країни ЄС активно використовують цей продукт для виготовлення кормів у тваринництві. Значну частину експорту у 2024 році продовжить спрямовуватися до Індії, яка є найбільшим імпортером української соняшникової олії.
- Автотранспорт: застосовується для експорту до сусідніх країн, таких як Молдова, Румунія, Угорщина. Логістичні виклики через ситуацію в Чорноморському регіоні. - Азія – Туреччина, Експорт українських олійних культур - Kyivgrandagro.com, Китай, В’єтнам та Індія, де високий попит на кормові добавки для птахівництва та рибництва.
Основні імпортери включають: - Європейський Союз – Нідерланди, Іспанія, Італія та Польща, які використовують шрот у виробництві кормів для тварин та птиці. Також активно використовуються порти Румунії (Констанца) та Польщі (Гданськ) у зв’язку з обмеженнями українських портів.
- Морський транспорт: близько 80% експорту відбувається через українські чорноморські порти (Одеса, Аграрні продукти з України для експорту Чорноморськ, Південний). Очікується, що у 2024 році експортні поставки можуть перевищити 250-300 тисяч тонн, Експорт українських олійних культур що майже на 10% більше, ніж у попередньому році. Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку борошна.
Вартість українського борошна на світовому ринку залежить від попиту, вартості логістики та ситуації з врожаєм пшениці.
Конкуренція з іншими експортерами, такими як Туреччина та Казахстан. У 2024 році Україна продовжує нарощувати експортні поставки соєвого шроту, незважаючи на виклики у сфері логістики та конкуренцію на світовому ринку. Європейські країни також стабільно закуповують великі обсяги продукту для харчової промисловості та виробництва біопалива.
- Залізничний транспорт: використовується для поставок у країни ЄС, зокрема Польщу, Німеччину та Італію. Соєвий шрот є одним із ключових продуктів українського аграрного експорту, який широко використовується у тваринництві та кормовій промисловості.
- Близький Схід та Африка – Єгипет, Саудівська Аравія, Алжир та Марокко активно імпортують шрот через потребу в альтернативних джерелах білка. Високий врожай пшениці в Україні сприяє стабільному виробництву борошна. - Логістичні витрати – через геополітичні виклики Україна активно використовує альтернативні маршрути через порти Румунії та Польщі.
- Попит на білкові корми у світі – зростання споживання м'яса та молока сприяє підвищенню попиту на корми. Очікується, що у 2024 році будуть покращені можливості перевезення через залізничні переходи та альтернативні порти. - Конкуренція з соєвим шротом – хоча соєвий шрот має вищу поживну цінність, соняшниковий залишається привабливим через нижчу вартість.
Середні ціни на борошно у 2024 році виглядають так: Європа залишається основним ринком збуту українського рапсового шроту, оскільки країни ЄС активно використовують цей продукт для виготовлення кормів у тваринництві. Значну частину експорту у 2024 році продовжить спрямовуватися до Індії, яка є найбільшим імпортером української соняшникової олії.
- Автотранспорт: застосовується для експорту до сусідніх країн, таких як Молдова, Румунія, Угорщина. Логістичні виклики через ситуацію в Чорноморському регіоні. - Азія – Туреччина, Експорт українських олійних культур - Kyivgrandagro.com, Китай, В’єтнам та Індія, де високий попит на кормові добавки для птахівництва та рибництва.
Основні імпортери включають: - Європейський Союз – Нідерланди, Іспанія, Італія та Польща, які використовують шрот у виробництві кормів для тварин та птиці. Також активно використовуються порти Румунії (Констанца) та Польщі (Гданськ) у зв’язку з обмеженнями українських портів.
- Морський транспорт: близько 80% експорту відбувається через українські чорноморські порти (Одеса, Аграрні продукти з України для експорту Чорноморськ, Південний). Очікується, що у 2024 році експортні поставки можуть перевищити 250-300 тисяч тонн, Експорт українських олійних культур що майже на 10% більше, ніж у попередньому році. Україна залишається важливим гравцем на світовому ринку борошна.
Вартість українського борошна на світовому ринку залежить від попиту, вартості логістики та ситуації з врожаєм пшениці.
